Податкова Система України Підручник
Зміст. Історія формування податкової системи України. Виникнення податків сягає сивої давнини.
В податки з'являються вже в перші роки виникнення цієї держави. Давньоруські податки не запозичуються з інших країн, а мають своє власне, національне походження. Одним з найдавніших Київської Русі, що проіснував на українських землях, було. Назва походить від одиниці оподаткування — «диму». Тобто, «дому», селянського двору.
Платили подимне натурою та часткового грішми. Інший древній податок — полюддя. Він збирався під час щорічних об'їздів Київської Русі князем та його дружиною. І ще одним джерелом наповнення казни було поплужне.
Це земельний податок, одиницею оподаткування якого був плуг. Поплужне йшло на військові витрати, утримання князівського двору та на дипломатичні місії. Цікаво, що ці три види податків так узвичаїлись, що й продовжили існувати тоді, коли Київської Русі не стало. Спочатку в землях Галицько-Волинського князівства, а потім за часів литовсько-української та литовсько-польської держави., розвиваючи і вдосконалюючи традиційну систему податків, збагачує їх оброками, втілює в життя рентні відносини. Останні стали важкою розплатою за смуту і нестабільність життя на Русі в ХІІ-ХІІІ ст.
Читать реферат online по теме 'Податкова система. Що податкова система України. Податкова система України. З 2007 року до 2012-го податкова система України пересунулася з.
В епоху середньовіччя Русь сплачувала податки Литовській, Польській і Московській державам, час від часу, збільшуючи кількість прямих і непрямих, звичайних і надзвичайних податей, яких нараховувалося понад 30. З XV століття вводиться такий прямий грошовий податок як половщина. Спочатку його сплачували селяни, виходячи з кількості худоби і землі. Згодом половщину почали сплачувати всі державні категорії залежного селянства. Понад триста років проіснував на українських землях такий натуральний податок як поштучне, запроваджений литовцями. Його сплачували селяни від кількості худоби та птиці, витканого полотна, ряден, рушників. З XVI століття приходить в Україну так зване, яке стає визначальним у податковому та митному регулюванні.
Магдебурзьке право — це письмовий королівський дозвіл на місцеве самоврядування, куплене мешканцями окремих міст і містечок, або дароване жителям окремих міст за особливі заслуги перед короною. Міський голова чи бургомістр за Магдебурзьким правом був найвищою виконавчою та судовою особою в місті. Він мав право встановлювати розміри податків та мита, відміняти їх чи звільняти від них окремих громадян, розглядав усі майново-боргові спори і виносив по них рішення. Міське населення було особисто вільним.
Ковалі, гончарі, ювеліри, крамарі об'єднувались в окремі цехи і сплачували фіксовані податки колективно. Завдяки Магдебурзькому праву почали швидко розвиватися міста. Чотириста років тому воно було запроваджено в Києві. За часів Магдебурзького права було запроваджено помірне торговельне мито. І сплачувалось воно з певної міри привізного товару. Розмір помірного був сталим і декілька століть не мінявся: два гроші за одну одиницю товару.
Часто помірне торговельне мито органами міського управління змінялось іншими вимогами. За часів частину податків, що стягувалися з населення було скасовано. Шляхта, козацька старшина були звільнені від податків повністю. Лише міщани і селяни платили стацію — податок на утримання війська, а також сплачували податок з промислових прибутків. Повна руйнація українських податкових національних традицій, яка передбачала помірність і доцільність оподаткування, розпочалася з втратою Україною її незалежності і повного поневолення.
Ламаючи адміністративну систему України, яка за своєю демократичною суттю та універсальністю випереджала більшість адміністративних систем країн Європи, Російська Імперія почала запроваджувати й свої податки. Помірне мито було замінене Московським податком, що становив 5 відсотків від продажної ціни товару.
Було введено подвірне оподаткування. Тобто, запроваджено нову систему оподаткування населення прямими податками. Запровадження подвірного оподаткування значно збільшило кількість платників податків за рахунок введення в їх число тих категорій населення, що раніше були звільнені від оподаткування: «задвірних», «ділових людей», половників та інших.
Податкова Система України Підручник
Загальну суму подвірного визначав уряд на чолі з урядником, а сільська громада чи міське управління розподіляли суму податку між всіма дворами. Подвірне оподаткування зберігалось до запровадження подушного, тобто до XVIII століття.
Основний прямий податок Російської імперії подушне запроваджено в Україні в першій половині XVIII століття. Його сплачувало все чоловіче населення країни, крім дворян, духовенства і осіб, що перебували на державній службі. Розмір податку щороку визначався сумою, необхідною для утримання армії і флоту, і постійно збільшувався. У XVIII столітті подушне становило близько 50 відсотків усіх надходжень до державного бюджету Російської імперії. Подушне сплачували до кінця 19 століття. З появою іноземних капіталістичних інвесторів і розвитком в пореформений час сільськогосподарського і ремісничо-промислового підприємництва, подушна подать відміняється і вводяться майнові, та інші прямі податки.
В роки революції і громадянської війни податкова система змінюється прямим визиском, експропріацією. Елементи цивілізованого регулювання економіки шляхом запровадження прямих і непрямих податків запроваджуються в період коротко часового. Сталінізація спростила податкову систему і в умовах тоталітарної системи вона стала по суті номінальною і набрала вироджених форм. Потреби в спеціальному податковому органі в умовах загальнодержавної форми власності на засоби виробництва не було. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах виділялись відповідні підрозділи держдоходів. Вони несли відповідальність за дотриманням діючого порядку справляння бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджет).
Разом з набуттям Україною незалежності у 1991 році почала створюватися та інтенсивно розвиватися нова податкова система. Вона значною мірою відрізняється від тієї, що існувала в умовах командно адміністративної системи — з особливостями, характерними для всіх республік колишнього. Податкова система України, що формується нині, з одного боку, сягає своїм корінням у систему доходів державного бюджету колишнього СРСР, з іншого боку, потребує змін і реформ, що відповідали б вимогам становлення в країні ринкової економіки. Створена у 1991 році податкова система України зазнала численних значних змін, але так і не досягла прийнятного для уряду та суспільства стану. За даними за підсумками року Україна зайняла перше місце у світі за кількістю податків і зборів: український бізнес у той чи іншій формі сплачує 135 різних податків. Для порівняння, друге місце в цьому рейтингу зайняла, у неї кількість податків 113.
На третьому місці перебуває з 72 видів податків. У Гонконзі стягуються всього три податки, в Грузії, Швеції, Норвегії — чотири податки, у Сингапурі — п'ять податків. У Франції всього сім податків, у Великій Британії, Чехії, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Фінляндії — вісім податків.
У середньому на податкову звітність та сплату податків українські підприємці витрачають 657 годин на рік. Податкова система України. України можна представити у вигляді трьох основних підсистем:. підсистема оподаткування юридичних осіб. підсистема оподаткування фізичних осіб. збори в державні цільові фонди Усі ці підсистеми знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою, їх складають одні структурні елементи: прямі податки, непрямі податки, а також інші податки і збори. Податки та збори.
Формування відособленої самостійної податкової системи України почалося ще в рамках колишнього СРСР. У 1991 році був прийнятий Закон «Про систему оподаткування». У цьому законі був приведений перелік загальнореспубліканських податків, зборів і обов'язкових платежів, стягнутих з юридичних і фізичних осіб. Згодом у цей Закон був внесений ряд змін і доповнень.
У 1997 році був прийнятий Закон України 'Про внесення змін у Закон України «Про систему оподаткування», у якому була викладена нова редакція Закону «Про систему оподаткування». З 2010 року принято Податковий кодекс України відповідно до якого в Україні стягуються:. загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);. і збори (обов'язкові платежі). Загальнодержавні податки і збори установлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України. Загальнодержавні податки і збори.
Докладніше: До 1 січня 2011 року в Україні діяли такі види загальнодержавних податків і зборів:. (не регламентований). Місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори, механізм їх стягування і порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів відповідно до переліку й у межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг, збір із власників собак є обов'язковими для встановлення при наявності об'єктів оподаткування чи умов, зв'язаних із введенням цих податків і зборів. Основними місцевими податками і зборами до 1 січня 2011 року були:.
Податки та збори в Україні з 1 січня 2011 року. З 1 січня 2011 року набрав чинності новий, який значно змінює систему оподаткування в Україні. З прийняттям нового кодексу втратили чинність ряд Законів України, постанов Верховної Ради України та указів президента України. Макияж. У новому кодексі змінено кількість та склад загальнодержавних і місцевих податків та зборів. Згідно з Податковим кодексом в Україні в наш час (станом на 01 січня 2016 р.) діють 11 податків та зборів, з них 7 загальнодержавних та 4 місцевих. Плікус І., «Податкова система України: який їй бути?» / «Фінансова Україна» № 24, 2000 р. Романенко С.
І., «Податкова система України в процесі становлення» / «Економіка. Право.», № 5, 1998 р. Список Законів України, декретів КМУ, постанов ВРУ та указів президента України, які втратили чинність з р. У зв'язку з набуттям чинності Податковим кодексом України в Ч. 4 розділу XIX Податкового кодексу України,. Ст. 9 Податкового кодексу України,.
Податкова Система України Підручник 2016
стаття 10 Податкового кодексу України,. Рейтинг податкової системи України в світі., International Finance Corporation (IFC)., інформаційний портал «РБК-Україна»., Appleton Mayer, 20 квітня 2010 р. Джерела. Посилання. //Словник фінансово-правових термінів / за заг.
– 2-е вид., переробл. – К.: Алерта, 2011– 558.
//Словник фінансово-правових термінів Див. Також.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Навчальна дисципліна «Податкове законодавство» являє собою систему знань, одержаних наукою податкового права, практикою його створення і реалізації. Податкове право є нормативною дисципліною, яка відноситься до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін. Предмет дисципліни: врегульовані нормами податкового права сукупність суспільних відносин, що виникають в податковій системі України.